Вам відмовили у видачі ліцензії на зброю або анулювали її? Ось як подати апеляцію та позов

Хто уповноважений вирішувати питання приватної ліцензії на зброю — і на підставі чого?

«Закон про вогнепальну зброю» 1949 року встановлює, що зберігати вогнепальну зброю та носити її можна лише за наявності ліцензії. Рішення за заявами на приватну ліцензію ухвалює ліцензійний чиновник у Відділі ліцензування та контролю вогнепальної зброї при Міністерстві національної безпеки. Стаття 12(а) закону надає ліцензійному чиновнику широку дискрецію: він має право видати ліцензію або відмовити в її видачі, видати ліцензію з умовами та обмеженнями, а також анулювати ліцензію протягом строку її дії.

Ця дискреція не діє у вакуумі. Стаття 11(2) закону встановлює, що ліцензія не видається, якщо старший офіцер поліції, уповноважений на це, визначив, що існує перешкода для видачі ліцензії з міркувань громадського порядку та безпеки, — тобто позиція поліції Ізраїлю має вирішальну вагу в цій процедурі. Із набранням чинності Поправкою № 24 до закону 6 серпня 2023 року йдеться вже не про «рекомендацію» поліції, а про обов'язкове визначення: після того як поліція встановила наявність перешкоди, ані ліцензійний чиновник, ані уповноважений більше не мають повноважень видати ліцензію, поновити її чи утриматися від її анулювання. Поряд із поліцією залучене й Міністерство охорони здоров'я: заява вимагає декларації про стан здоров'я, підписаної заявником і лікарем; ліцензійний чиновник має право вимагати проходження спеціального медичного обстеження; а фахівці лікувальних професій зобов'язані за законом повідомляти про пацієнтів, які можуть становити небезпеку для суспільства, якщо володітимуть зброєю.

Важливо знати: приватна ліцензія сьогодні видається на строк три роки, тому майже кожен власник ліцензії змушений раз на кілька років знову проходити через фільтр перевірок — і кожне поновлення є для органу влади нагодою ще раз переглянути справу.

Чому заяви відхиляють, а ліцензії анулюють?

З 2023 року умови отримання ліцензії закріплені в «Положенні про вогнепальну зброю (порогові умови та критерії для отримання приватної ліцензії на вогнепальну зброю та додаткові положення)» 2023 року. Положення встановлює два кумулятивні напрями перевірки: порогові умови — серед яких ізраїльське громадянство або постійне проживання з безперервним перебуванням в Ізраїлі, віковий поріг, базове знання івриту, декларація про стан здоров'я та підготовка зі стрільби — і критерії, з яких має виконуватися принаймні один, зокрема проживання в населеному пункті, що дає право на ліцензію, відповідний рід занять (наприклад, інструктор зі стрільби, відповідальний за безпеку або фермер), служба в силах безпеки тощо.

Відповідно, найпоширеніші відмови поділяються на кілька основних груп: невідповідність пороговим умовам або критерію; негативна рекомендація поліції Ізраїлю, що ґрунтується, серед іншого, на кримінальному записі, відкритих або закритих справах, інформації про насильство — включно з насильством у сім'ї — або на оперативній інформації; а також медичні чи психічні підстави — внаслідок повідомлення лікуючого фахівця або непридатності, встановленої за результатами обстеження.

Особливо важливий момент: навіть той, хто вже має ліцензію, може її втратити, коли критерій, завдяки якому ліцензію було видано, перестає виконуватися — наприклад, у разі переїзду або зміни місця роботи. На такий випадок положення передбачає поетапний механізм: письмове повідомлення, строк 30 днів, щоб довести, що критерій виконується, а після цього — здача вогнепальної зброї на зберігання та строк шість місяців, щоб довести альтернативний критерій. Тому, хто отримав таке повідомлення, краще діяти негайно, а не чекати до кінця строку.

Анулювання чинної ліцензії — не те саме, що відмова за новою заявою

Ізраїльське адміністративне право проводить чітке розмежування між відхиленням нової заяви та анулюванням чинної ліцензії чи відмовою в її поновленні. Той, хто вже отримав ліцензію, покладався на неї, придбав зброю, а іноді й побудував на ній свій заробіток, — тому судова практика ставить перед органом влади вищу планку, коли він має намір позбавити чинної ліцензії, і вимагає більш обґрунтованої та переконливої доказової бази, ніж та, що потрібна для первинної відмови. Це розмежування було встановлено ще в БАГАЦ 799/80 Шалем проти ліцензійного чиновника за Законом про вогнепальну зброю (1981), і воно застосовується в судовій практиці й донині.

Перед анулюванням ліцензії її власник, за загальним правилом, має право бути вислуханим — право викласти свої аргументи перед органом влади до ухвалення рішення, що зачіпає його інтереси. Крім того, на орган влади покладено обов'язок мотивувати рішення згідно із «Законом про впорядкування процедур управління (рішення та мотивування)» 1958 року, і неповне або надто загальне мотивування саме по собі може стати підставою для оскарження рішення. Повідомлення про анулювання зазвичай супроводжується вимогою здати вогнепальну зброю на зберігання в найближчий відділок поліції — вимогою, яку слід виконати, але її виконання не позбавляє права оскаржити саме рішення.

Наш досвід показує, що чимало рішень про анулювання та відмову спираються на загальну, застарілу або часткову інформацію: закриту багато років тому справу, неперевірене до кінця повідомлення або автоматичне застосування внутрішньої інструкції без розгляду особистих обставин заявника. Внутрішні інструкції поліції та ліцензійного відділу не є жорстким законом, і орган влади зобов'язаний розглянути можливість відступу від них у відповідному випадку. Саме такі види недоліків і покликані виявити апеляція та позов.

Апеляція до уповноваженого — перший і швидкий шлях

Стаття 12(г1) «Закону про вогнепальну зброю» встановлює спеціальний шлях оскарження: той, хто вважає себе постраждалим від рішення уповноваженого органу — відмови за заявою, встановлення умов або анулювання ліцензії, — має право подати письмову внутрішню апеляцію (ерер) протягом 45 днів з моменту отримання рішення до уповноваженого, якого призначив міністр для цієї мети. Ерер подається відповідно до інструкцій, які публікує Відділ ліцензування та контролю вогнепальної зброї, і закон зобов'язує уповноваженого передати його на відгук тій інстанції, чия позиція лежала в основі рішення — офіцеру поліції, органам охорони здоров'я чи соціальної служби, залежно від випадку, — та ухвалити рішення за апеляцією протягом 45 днів з моменту її надходження до нього.

Добре складений ерер — це не загальний лист із запереченнями. Він має предметно працювати з конкретною підставою відмови: вказати на недоліки у фактичній базі, додати актуальні докази й документи, поставити поліцейську інформацію в правильний контекст і показати, чому рішення є непропорційним в обставинах заявника. У медичних випадках апеляцію іноді можна обґрунтувати актуальним висновком фахівця або новим обстеженням.

Важливо дотримати строк: запізнення з поданням апеляції може закрити цей шлях і ускладнити подальше звернення до суду. Тому, хто отримав повідомлення про відмову чи анулювання, краще звернутися по юридичну консультацію якнайшвидше — поки ще можна сформувати впорядковану доказову базу в межах строку.

Адміністративний позов — коли апеляція не допомогла

Апеляцію відхилено або рішення залишилося чинним? Рішення органів влади за «Законом про вогнепальну зброю» підлягають судовому контролю окружного суду, що засідає як суд з адміністративних справ, на підставі пункту 11(а) Першого додатка до «Закону про адміністративні суди» 2000 року (за винятком рішень уряду або міністра, які підлягають контролю БАГАЦу). Адміністративний позов (атіра мінхаліт) слід подавати без зволікання й не пізніше ніж протягом 45 днів з моменту, коли рішення було вручено або стало відомим, відповідно до процесуальних правил адміністративних судів 2000 року.

Суд не підміняє дискрецію органу влади власною, але перевіряє рішення за адміністративними підставами контролю: чи була зібрана належна фактична база й чи є інформація, покладена в основу рішення, актуальною та релевантною; чи було надано реальне право бути вислуханим; чи мотивоване рішення; чи бралися до уваги лише належні міркування; і чи є втручання у права заявника пропорційним меті охорони громадського порядку. У судовій практиці неодноразово скасовувалися рішення, що ґрунтувалися на загальній чи застарілій інформації або якими позбавляли прав без справедливої процедури.

Разом із позовом у відповідних випадках можна клопотати про тимчасові заходи — наприклад, про проміжний наказ, який запобіжить незворотній зміні становища до ухвалення рішення. Вибір шляху, моменту та засобів захисту — це стратегічне рішення, що залежить від обставин кожної справи.

Що на практиці вирішують суди

У справі Адм. апеляція (Верховний суд) 3293/23 Держава Ізраїль — Міністерство національної безпеки проти Плоні (13.10.2024) розглядалася справа давнього власника ліцензії, чию ліцензію було анульовано через підозри у двох справах, які згодом були закриті через брак доказів. Верховний суд постановив, що з моменту ухвалення Поправки № 24 визначення поліції про наявність перешкоди з міркувань громадської безпеки є обов'язковим для ліцензійного чиновника та уповноваженого; водночас було встановлено, що вони взагалі не мають права отримувати кримінальну інформацію — включно з відомостями про справи, що перебувають у провадженні, та закриті справи, — і не мають права її враховувати. Також було встановлено, що процедура апеляції не є «формальною печаткою»: уповноважений має право вимагати від поліції роз'яснень і запитувати оновлений висновок з плином часу, а поліція зобов'язана надавати повну, а не часткову картину. Апеляцію було повернуто на новий розгляд.

У справі Адм. позов (Назарет) 48644-12-15 (24.04.2016) було скасовано рішення про позбавлення ліцензій досвідченого охоронця після виявлення незаконної зброї, залишеної в батьківському домі його покійним батьком. Суд підтвердив розмежування, встановлене правилом Шалема, — анулювання ліцензії вимагає обґрунтування вищого ступеня, ніж те, що потрібне для відмови за первинною заявою, — визнав, що рішення виходить за межі зони розумності, і розпорядився повернути ліцензію.

У справі Адм. позов (Єрусалим) 47544-07-10 (28.07.2011) позов було відхилено по суті, проте держава все одно була зобов'язана відшкодувати судові витрати: заявнику довелося подати два позови, перш ніж було ухвалено рішення за його апеляцією, а строки, встановлені судовим рішенням та ухвалою, не дотримувалися. Практичний урок — тривала затримка з ухваленням рішення за апеляцією сама по собі є самостійною підставою для звернення до суду.

У справі Адм. позов (Хайфа) 3908-01-12 (22.04.2012) позов було задоволено частково, а справу повернуто органу, який розглядає апеляції, після того як під час слухання з'ясувалося, що заявник мав вагомі докази відсутності в нього небезпеки — зокрема службу в резерві в оперативному підрозділі та перевірки допуску за місцем роботи, — які взагалі не були подані особам, що ухвалювали рішення. Урок: повну доказову базу слід подавати органу влади вже на етапі апеляції, а не залишати її для суду.

Як наше бюро допомагає у процедурах ліцензування зброї

Наше бюро супроводжує клієнтів на всіх етапах процедури: ретельний аналіз повідомлення про відмову чи анулювання та бази, на якій воно ґрунтується, включно зі зверненням за отриманням повного мотивування та інформації; підготовка до слухання (шімуа), супровід на ньому та формування письмової відповіді; складання і подання професійної апеляції до уповноваженого в межах строку; а коли це необхідно — подання адміністративного позову до суду з адміністративних справ, включно з клопотаннями про тимчасові заходи.

Кожна справа має свої обставини: минуле заявника, характер поліцейської чи медичної інформації, релевантний критерій та історія ліцензування — усе це впливає на перспективи і правильну стратегію, і кожна справа розглядається індивідуально за її обставинами. Наголошуємо: викладене не гарантує жодного результату, а матеріал на цьому сайті не замінює персональну юридичну консультацію.

Якщо ви отримали повідомлення про відмову, встановлення умов або анулювання — не зволікайте. Строки в цих процедурах короткі, і раннє звернення дає змогу використати всі можливості, які є у вашому розпорядженні.

Питання та відповіді

Протягом якого часу потрібно подати апеляцію на відмову або анулювання ліцензії на зброю?

Згідно зі статтею 12(г1) «Закону про вогнепальну зброю», апеляція подається в письмовій формі протягом 45 днів з моменту отримання рішення до уповноваженого, якого призначив міністр. Уповноважений зобов'язаний ухвалити рішення за апеляцією протягом 45 днів з моменту її надходження до нього. Запізнення може заблокувати цей шлях, тому рекомендуємо діяти одразу після отримання рішення.

Чи може поліція перешкодити мені отримати ліцензію на зброю?

Так. Стаття 11(2) «Закону про вогнепальну зброю» встановлює, що ліцензія не видається, якщо старший офіцер поліції, уповноважений на це, визначив, що існує перешкода з міркувань громадського порядку та безпеки. Із набранням чинності Поправкою № 24 до закону в 2023 році це визначення є обов'язковим для ліцензійного чиновника та уповноваженого, і вони не мають права видати ліцензію всупереч йому. Водночас процедура апеляції не позбавлена змісту: уповноважений має право вимагати від поліції роз'яснень і запитувати оновлений висновок у разі спливу часу чи зміни обставин, а поліція зобов'язана надати повну й точну картину — і рішення в цілому підлягає судовому контролю в суді з адміністративних справ.

Чи мають право ліцензійний чиновник та уповноважений покладатися на закриту справу чи на справу, що перебуває в провадженні?

Відповідно до нещодавньої практики Верховного суду, ліцензійний чиновник та уповноважений не мають права отримувати кримінальну інформацію, включно з відомостями про справи, що перебувають у провадженні, та про справи, закриті рішенням не розслідувати чи не притягати до відповідальності, — і, відповідно, не мають права враховувати таку інформацію. Також було встановлено, що поліція зобов'язана надавати повну картину, і якщо справа, згадана в її висновку, була закрита, вона повинна це зазначити. Якщо рішення у вашій справі спирається на інформацію такого роду, це реальна точка атаки в апеляції та в позові.

Мені анулювали ліцензію та вимагають здати зброю — що робити?

Вимогу про здачу зброї слід виконати — її невиконання може становити правопорушення, — але здача зброї не позбавляє можливості оскаржити саме рішення. Паралельно рекомендуємо якнайшвидше звернутися по юридичну консультацію, вимагати повне мотивування рішення та розглянути подання апеляції протягом 45 днів. Анулювання чинної ліцензії підпорядковане праву бути вислуханим та обов'язку мотивувати рішення, а судова практика вимагає від органу влади посиленої доказової бази порівняно з первинною відмовою.

Критерій, за яким я отримав ліцензію, більше не виконується — чи анулюють ліцензію автоматично?

Не одразу. Положення передбачає поетапний механізм: орган влади надсилає письмове повідомлення, і власник ліцензії має 30 днів, щоб довести, що критерій усе ще виконується; після цього він зобов'язаний здати вогнепальну зброю на зберігання, і в його розпорядженні є шість місяців, щоб довести альтернативний критерій з-поміж критеріїв, передбачених положенням. Швидкі та задокументовані дії на етапі повідомлення можуть запобігти анулюванню заздалегідь.

Апеляцію відхилено — чи можна ще щось зробити?

Так. Рішення органів влади за «Законом про вогнепальну зброю» підлягають судовому контролю в окружному суді, що засідає як суд з адміністративних справ. Адміністративний позов слід подавати без зволікання й не пізніше ніж протягом 45 днів. Суд перевіряє, серед іншого, фактичну базу, мотивування, право бути вислуханим і пропорційність втручання. Кожна справа розглядається індивідуально за її обставинами, і викладене не гарантує жодного результату.

Читайте також

• Анулювання або непродовження ліцензії підприємства без слухання: ваші права та як оскаржити рішення
• Запит на свободу інформації відхилено: які ваші права та як діяти далі
• Від заяви до Управління до БАГАЦ: як справа про імміграцію перетворюється на адміністративну справу